5 липня відбудеться паломництво (хресний хід) у монастир Хрещатик. Поради
- 04.07.2010 20:36Свято-Іоанно-Богословський Хрещатицький монастир - це святиня, куди кожен рік йдуть паломники, відбувається Хресний Хід. Завтра, 5 липня 2010 року, о 6:00 ранку з села Рогізна починається цьогорічний Хресний Хід у Хрещатик. Збір о 5:30. Паломники йдуть цілий день, дістатися Хрещатика планують увечері. У паломництво йде владика Онуфрій, священики, багато мирян. У Хресний Хід можуть йти всі охочі. Бажаючі зможуть залишитися у монастирі до середи, буде влаштовано палаточне містечко. У середу - велике свято: Різдво Іоанна Предтечі.
>>> Монастырь Хрещатик. Фоторепортаж
Відповіді на питання, які можуть виникнути в процесі підготовки до хресного ходу в с. Хрещатик.
Як вдягнутися?
Як показує практика, погода буває сонячною, але, наприклад, 2007 року весь день лило як з відра і було дуже холодно. За прогнозами синоптиків - завтра, 5 липня - без опадів зранку, пообіді - злива з грозою. Температура + 28 градусів тепла.У вівторок - злива зранку, потім ясно. Оптимальна форма одягу для паломника легке, не синтетичне, зручне вбрання. Не слід плутати хресний хід з туристичним походом, тому одяг повинен відповідати християнським нормам (спідниця не вище колін, прикриті плечі та голова – для жінок, а чоловікам неприпустимо з’явитися в майці чи шортах). Оскільки вранці та ввечері може бути прохолодно, доречно захопити з собою кофтинку, байку чи легеньку курточку. Cвятковий та вишуканий одяг не надто пасуватиме для паломництва; обирайте повсякденний. Під час хресного ходу основне навантаження падає на ноги, тому особливу увагу слід приділити вибору взуття. Популярністю користуються звичайні тапочки, босоніжки, кросівки та кеди, під які обов’язково потрібно вдягнути шкарпетки (за бажанням, в будь-який момент їх можна зняти). Взуття повинно бути зручним.
Як що палає сонце, можна отримати опіки - бувалі паломники беруть з собою парасольки, вбиваючи таким чином двох зайців: в спекотну обідню пору парасолька захищає від променів сонця, та від дощу у негоду. Можна взяти дощовик, та панаму.
Радимо взяти рюкзак - подорожувати з сумкою чи пакетом буде не так зручно. Покривало є необхідним атрибутом хресного ходу. Не слід забувати, для чого йдуть пішки. Молитва є основною метою ходу, тому доречно взяти з собою молитвослов. Як показує практика, за день можна прочитати кілька акафістів чи навіть псалтир. Подумайте і про аптечку. Обов’язковими є пластир, вата, спирт та інші необхідні саме Вам ліки. Проте, не переобтяжуйте Вашу ношу. Бажано мати з собою набір одноразового посуду та невеличку пляшку для води. Протягом дня паломників годують, але можете взяти їжу.
Про монастир.
Монастир Хрещатик знаходиться на відстані близько 50 км від Чернівців, на березі річки Дністер, біля с. Хрещатик. Хто і коли заснував монастир невідомо. Можна лише здогадуватися, що цей монастир збудував Теодор Прида.
Існує розповідь про те, що Теодор Прида був купцем і часто їздив зі своїми товарами у північно-західних напрямках. Одного разу під час купецької подорожі він збився з дороги, а через те, що була темна ніч, їхав навмання, не знаючи, де знахо- диться. Аж раптом побачив близько перед собою світло. Думаючи, що приїхав до якоїсь хатини, він зліз з воза, щоб перевірити що то було за світло, але зробивши декілька кроків, він побачив, що знаходиться над великою прірвою над Дністром. Цієї ж миті світло зникло. В цій пригоді побачив купець велику Божу ласку, яка врятувала його від неминучої смерті, і постановив із вдячності до Спасителя побудувати на тім місці храм Божий.
Інша версія вказує, що монастир був заснований у XVII віці монахами, які втекли від уніатів з Манявського скиту в Галіції. Потім разом з іншими святими обителями він опинився під забороною «Духовного регламенту» австрійського імператора Йосифа ІІ, після чого перетворений в приходський храм.
Монастир відновлений в 1933 році ієромонахом Михаїлом (Мензаком) з благословення Священного Синоду Румунської Православної Церкви. В кінці 50-х років в монастирі подвизався прп. Кукша Новий.
Монастир проіснував до 1960 року, коли братію насильно переселили до Почаївської Лаври, а в Хрещатик перевели з Чернівців монахинь Свято-Введенського монастиря. В 1962 році монастир закрили. Будівлі монастиря використовувались як база відпочинку. На монастирському святому джерелі збудували водовідвід для заводу мінеральних вод.
В 1989 році монастир знову запрацював. В нижньому храмі собору знаходяться раки з частками святих мощей прп. Кукши Нового і Лаврентія Чернігівського, обновлена ікона св. вмц. Варвари, у вівтарі – ковчег з частицями мощів багатьох святих. Святинею монастиря вважається чудотворне джерело св. ап. і єв. Іоанна Богослова.
З використанням матеріалів Чернівецько - Буковинскої епархії.
Коментарі (0)
Другие новости:
- 29.11.2024 09:02
- 25.11.2024 18:01
- 25.11.2024 17:44
- 21.11.2024 14:56
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 07.11.2024 17:56